Обмін територіями 1951 року. Передання Кримської області до складу УРСР. Економічна ситуація в УРСР.
Передачу Криму від Росії до України 1954 року обидві сторони оповили багатьма міфами й вигадками. Проте факти - річ уперта.
Формальна точка відліку - 25 січня 1954 року. Того дня в Москві зібралася президія ЦК КПРС (так у ті часи називалося політбюро). На засіданні затвердили проект указу, який незабаром мала видати президія Верховної Ради СРСР. Назва: "Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР".
Мотивація передачі півострова не містила жодної згадки про "подарунок" Україні до 300-ліття Переяславської ради або про зміцнення у такий спосіб дружби України та Росії (всі ці міфи вигадали пізніше).
Йшлося про цілком прагматичні речі: "Враховуючи територіальне тяжіння Кримської області до Української РСР, спільність економіки й тісні господарські та культурні зв'язки між Кримською областю та Українською РСР". Чітко і ясно.
Звісно, рішення керівної верхівки - і єдиної в СРСР - партії не мало жодної юридичної ваги. Але мало важливі наслідки, оскільки керівники Радянського Союзу та республік були членами цієї партії. Її рішення - керівництво до дії.
З'явилися відповідні постанови державних структур - урядів та парламентів УРСР, РРФСР та СРСР. Вони дослівно повторили партійне формулювання причин передачі Кримської області до складу України.
Україна одержала 1954 року зруйнований Крим - світовою війною, депортаціями, безгосподарністю. Але перетворила його на "всесоюзну здравницю".
1958 року уряд УРСР ухвалив рішення № 1340-Р про спорудження гірської тролейбусної траси Сімферополь-Алушта-Ялта довжиною 96 км, найдовшої в світі. Перша черга - до Алушти - відкрилася через 11 місяців, повністю - в 1961 році. Залізничний вокзал і аеропорт обласного центру з'єднали з курортною зоною.
Головну проблему півострова - нестачу води - не могли вирішити ані Кримський ханат, ані Російська імперія, ані РРФСР. Це зробила Україна, збудувавши в 1961-1971 роках Північно-Кримський канал. Він постачав воду з Каховського водосховища.
Це дозволило розвивати сільське господарство, закласти сади там, де раніше їх не було. Виникла нова галузь - промислове ставкове рибництво.
Коштом України збудовано житло, навчальні заклади, водосховища, порти, дитячі та спортивні табори, готелі, театри, автовокзали, пансіонати та лікувальні заклади.
Обов'язково до перегляду!!!:
Немає коментарів:
Дописати коментар