Господарство країн Африки.

 Господарство країн Африки. 

Господарство більшості африканських держав ґрунтується на видобувній промисловості та сільському господарстві. Промисловість — сфера господарської діяльності, де виробляються знаряддя праці, матеріали, товари для населення, здійснюється видобування корисних копалин. Сільське господарство — сфера діяльності людини, яка вирощує продукти харчування та сировину для харчової та легкої промисловості.

  Розвиток видобувної промисловості обумовлений наявністю найбагатших родовищ корисних копалин — золота, алмазів, міді, урану, нафти, газу тощо. Переробна промисловість розвинута дуже слабко. Лише в деяких країнах є підприємства з переробки мінеральної сировини, збирання машин, виробництва мінеральних добрив. У більшості країн провідну роль відіграють легка та харчова промисловість. Однак не всі країни можуть задовольнити свої потреби в одязі, взутті, продуктах харчування.

  Сільське господарство — основа економіки майже всіх африканських держав. Тут вирощують цукрову тростину, каву, какао, ваніль та інші прянощі, фініки, бавовник, арахіс, тропічні фрукти. Цю продукцію африканські країни постачають до розвинених держав Європи та США.

  Зі світового сільськогосподарського виробництва на частку Африки припадає вирощування 55% зерен какао, 27% сорго, 20% кави, виробництво 14% пальмової олії, 12% маслинової олії та 12% чаю.

  Важливу роль у харчуванні африканських жителів відіграють місцеві культури: сорго, батат — африканська картопля, маніок, ямс. У багатьох країнах зберігається общинне землеробство, яке ведеться відсталими способами — підсічно-вогневим, мотичним. Сучасні ґрунтообробні знаряддя та використання механізації набули поширення лише в деяких країнах на півночі та півдні Африки.

  Тваринництво, як і землеробство, має в Африці низький рівень розвитку. розводять велику рогату худобу (корів, зебу, буйволів), овець, кіз, у пустельних районах — верблюдів. У багатьох районах розведенню домашньої худоби перешкоджає муха цеце — переносник збудника сонної хвороби.

  У багатьох державах Північної та Східної Африки важливим джерелом прибутку є туризм.

  У наш час на материку є лише одна розвинена держава — Південна Африка. Інші ж країни материка є такими, що розвиваються, докладаючи великих зусиль для того, щоб домогтися економічного благополуччя. Держави Північної Африки — Марокко, Туніс, Алжир і Єгипет — мають більш розвинене господарство завдяки налагодженій із давніх часів торгівлі з Європою, освоєнню значних запасів нафти, газу, фосфоритів. Крім прибутків від продажу фруктів і корисних копалин ці країни отримують прибуток від туризму. Країнам, які не мають виходу до моря, набагато складніше здійснювати товарообмін. Малорозвиненість транспортної мережі призводить до ізольованості таких держав, уповільнюючи розвиток економіки.

  Більшість найбідніших країн світу розташовані в Африці. Це результат колоніального минулого, яке погано відбилося на долях африканських народів. Невідкладними проблемами сучасної Африки є забезпечення африканців продуктами харчування, боротьба з небезпечними хворобами, подолання неграмотності населення.

  Важливу різнобічну допомогу країнам Африки в їхньому розвитку надають багато країн світу, у тому числі й Україна. У країнах Африки в різних галузях господарства працюють наші фахівці — лікарі, будівельники, інженери, військові. Українські туристичні компанії співпрацюють із туристичними фірмами країн Північної   Африки — Єгиптом, Тунісом, Марокко тощо. У вищих і спеціальних навчальних закладах України здобуває освіту молодь з африканських країн.

  Африканський континент має величезні матеріальні та людські ресурси, і від того, як цими ресурсами розпорядяться народи Африки, залежить їхнє майбутнє.

Мал.1 Країні Африки та їх господарство

Мал.2