Україна в умовах нацистської окупації.

 Україна в умовах нацистської окупації.

"Абсолютний послух і жорстоке покарання" - на цих двох китах базувалась окупаційна німецька влада. Поза законом оголосили "зберігати зброю і боєприпаси, підтримувати зв'язок з радянською стороною за допомогою телефону, телеграфу, оптичних чи інших приладів, переховувати або допомагати солдатам і офіцерам Червоної армії, фотографувати, утримувати поштових голубів, мати радіоприймачі, контактувати з полоненими".

22 червня 1941 року випускники шкіл пізно поверталися додому після святкування випускного. Вдома вже ніхто не спав: по радіо оголосили, що о 4 ранку Німеччина, без оголошення війни, напала на Радянський Союз. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, яку в Радянському Союзі одразу охрестили Великою Вітчизняною.

Називають різні цифри співвідношення військ та техніки. Німеччина та її союзники (Італія, Угорщина, Румунія, Словаччина та Фінляндія) зосередили на кордонах СРСР приблизно 4 мільйони військових, по 4 тисячі танків та літаків і більше 40 тисяч мортир і гармат. Радянський Союз мав трохи менше число військових на своїх західних кордонах, але значно більше техніки.

Кількість не означає якість. У цьому плані перевага була за німцями. Якість стосувалася не лише техніки. Радянськими військами керували недосвідчені офіцери, які замінили репресованих під час Великого терору командирів. Моральний дух та бажання воювати у бійців Червоної армії, які пережили усі тяготи сталінського СРСР 30-х років, були м'яко кажучи на низькому рівні.

Землі здобуті за пактом Молотова-Ріббентропа також зіграли злий жарт: радянські війська добровільно пересунулися за лінії оборони, що вони будували від «імперіалістичного Заходу», а на новому місці укріпитися ще не встигли.

На додачу, раптовість та рішучість німецького наступу визначили результат початкового етапу війни. Німецькі війська цілили в три основні точки:

1. група армій «Північ» на Ленінград;
   
2. група армій «Центр» на Москву;
   
3. група армій «Південь» на Київ.
   

Для розуміння військових назв, що ми будемо вживати, група армій — це найбільше об'єднання військ, що складається з кількох армій, чисельність яких варіюювалася від 100 до 300 тисяч. В радянському варіанті це називалося фронт. Далі за кількістю військових йде корпус (30-50 тисяч), дивізія (10-25 тисяч) та бригада або полк (від 1 до 5 тисяч).

Німецька група армій «Південь» рушила на Київ і дні війни мала колосальний успіх. Радянська армія зазнавала катастрофічних поразок на всіх ділянках фронту. Раптовий авіаційний удар знешкодив радянські літаки ще на летовищах. Червона армія спробувала перейти в контрнаступ у районі Луцьк-Рівне-Броди, де задіяла максимум можливих танкових сил, — але їх розгромили. За кілька тижнів німецькі війська уже були на підступах до Києва.

Мал 3
Кинута радянська військова техніка в Умані 

Радянські війська втратили дуже багато техніки. У серпні більше 100 тисяч червоноармійців потрапили в оточення (котел) біля Умані. Німці опанували майже все Правобережжя.

Призупинити стрімкий хід німецький армій вдалося під час оборони Севастополя, що тривала з листопада 1941 по липень 1942 року. Місто скувало частину німецьких військ, що рухалися до Кавказу. Кілька місяців, з серпня по жовтень, тривала оборона Одеси від румунських та німецьких військ.

Сталін відмовився відвести війська з-під Києва. Майже увесь південно-західний фронт Червоної армії, а це приблизно 660 тисяч осіб, потрапив у найбільше в історії оточення у вересні 1941 року. Долю радянських вйськ визначило рішення Гітлера відіслати частину армій групи «Центр» для взяття Києва в кільце. Це призупинило наступ на Москву. Деякі історики вважають, що найбільша на той час перемога Гітлера, коштувала йому в майбутньому перемоги у війні.

Червона армія змушена була покинути майже всю територію України. Відступаючи, радянське керівництво зуміло організувати евакуацію на схід промислових підприємств, наукових установ та орієнтовно 3,5 мільйонів людей. Усе, що могло бути потенційно корисним ворогові, але його евакуювати не вдавалося, знищували. Подібно древнім скіфам, радянські війська застосували тактику «випаленої землі».

Німецький бліцкриг розбився на підступах до Москви. Одним із факторів називають те, що у війну в Росії знову втрутився «генерал Мороз», а німці дарма не припасли зайвої пари термобілизни. Німецькі війська уже не здавалися такими непереможними.

У 1942 році Радянський союз спробував перейти в контрнаступ в Україні. У травні Червона армія наступала в районі Харкова та Керчі, щоб деблокувати Севастополь. Проте в обох випадках результати були провальними. В оточення потрапили сукупно трохи менше 400 тисяч вояків і багато техніки. У липні 1942 року німці окупували останній населений пункт УСРР і до листопада зайняли Кубань та Кавказ. Південну точку плану «Барбаросса» зі значним запізненням було досягнуто.

Перегляньте відео за темою:

Завдання: 

1. Прочитайте теоретичний матеріал.

2. Перегляньте відео

3. Законспектуйте основні моменти з теми

Фото кнспекта надіслати до 26.10.2020. 16:00 год на електронну адресу Anjalos875@gmail.com або на viber 0664869810