Італія
Візитівка:
Офіційна назва – Італійська Республіка
Склад території – 20 областей, 5 з яких мають особливий статус (з автономною адміністративною та податковою системами)
Член міжнародних організацій – ООН, НАТО, Європейський Союз та ін.
Офіційна мова – італійська
Релігія – християнство (католицтво)
Столиця - Рим
Площа країни - 301,3 тис. км²
Кількість населення (на 2017 р.) - 60,6 млн. чол.
Форма правління - парламентська республіка
Адміністративний устрій - унітарна держава
Місце країни у світі та регіоні
Італія є однією з країн, що посідають важливі позиції в економічному та політичному житті сучасного світу. Проте й донині самі італійці кажуть, що їхня країна «остання серед перших, але й перша серед останніх». Італія посідає 8-ме місце у світі та 4-те в Європі за ВВП, 15-те місце в світі та 4-те в Європі – за золотовалютними резервами.
Характерною особливістю країни є значні диспропорції рівнів розвитку індустріальної Півночі країни та відсталого напіваграрного Півдня. Сучасна Італія – це легкові автомобілі та високошвидкісні залізниці, побутова техніка, туристичні потоки та виноградники на гірських схилах, брендовий одяг та університети з багатовіковою історією. Водночас це країна зі значною тіньовою економікою, організованою злочинністю, зростаючим рівнем безробіття та незаконної імміграції.
Місце Італії у міжнародному поділі праці визначає ряд чинників. Основні з них: ЕГП, працересурсний, споживчий, природно-ресурсний потенціал, активна роль держави в економіці країни.
Економіко-географічне положення
Італія займає півострівне положення у Південній Європі. Вона межує на півночі з Францією, Швейцарією, Австрією та Словенією. На території країни розміщено два анклави – Сан-Марино та Ватикан.
Італія розташована на перетині транзитних шляхів сполучення між Європою, Африкою та Азією, близько до Суецького каналу. Переважна більшість кордонів – морські. Найбільшим портом є Генуя. Сприятливим для країни є її наближення до мінерально-сировинних баз Північної Африки (нафто-газових родовищ Алжиру та Лівії) та Західної Азії (нафта Перської затоки).
Працересурсний потенціал
Для Італії характерний І тип відтворення населення.
Народжуваність низька: 8,7 осіб/тис. Через те смертність перевищує народжуваність й становить 10,3 осіб/тис. Тому проблемою країни є депопуляція: від’ємний природний приріст -1,6 осіб/тис. Результатом депопуляції є «старіння нації». Середній вік населення – один з найвищих у Європі та світі – 45,1 року, середня тривалість життя – 82,12 року.
Нині країна переживає великомасштабну імміграцію. Там проживає понад 4,5 млн іноземців. Це й трудові мігранти з Китаю, України, Румунії, Польщі, й політичні біженці та незаконні переселенці з країн Африки та Азії. Внаслідок масової імміграції молодих людей за останні десятиліття в Італії спостерігається деяке зростання рівня народжуваності. Кількість дітей на одну жінку збільшилася від рекордно низького рівня 1,18 дитини в 1995 р. до 1,43 в 2015 р.
Через регіональні диспропорції економічного розвитку країні притаманні великомасштабні внутрішні міграції з сільських районів до промислових міст.
Італія – однонаціональна країна. 92 % її населення становлять італійці, решта – румуни, араби, албанці, китайці та інші. В Італії проживає понад 150 тис. осіб українського походження.
Для трудових ресурсів Італії характерні низька продуктивність праці та низький рівень кваліфікації. У структурі зайнятості економічно активного населення переважає третинний сектор економіки (сфера послуг) – 67,8%. Поширена надомна праця, зайнятість у незареєстрованих підприємствах.
Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни
Тривалий час за темпами економічного зростання Італія відставала від високорозвинутих країн. Після Другої світової війни в країні було здійснено глибокі перетворення, що сприяли швидкому зростанню економіки: щорічний приріст ВВП становив 5,7 %. Італія перетворилася з аграрно-індустріальної на індустріально-аграрну, а згодом й постіндустріальну країну. Виробництво сучасної Італії зорієнтоване на передові технології. Структура ВВП Італії подібна до інших європейських країн «великої сімки». У ній переважає сфера послуг.
Велике значення має малий та середній бізнес. Експорт продукції цих підприємств удвічі перевищує експорт аналогічних товарів із Франції. У фінансовій діяльності італійські банки є скромними за розміром порівняно з великими європейськими групами.
Немає коментарів:
Дописати коментар